Про методику
Прикладна Кінезіологія (ПК) – інтегральний напрямок у медицині, який вивчає функціональні зв’язки в організмі.
Особливість Прикладної Кінезіології полягає в холістичному (цілісному) підході у діагностиці та в лікуванні. При цьому для лікування або корекції порушень у ПК застосовують методики як із класичної, так і з традиційної медицини.
Основоположником Прикладної Кінезіології став американський лікар-хіропрактик Джордж Гудхарт. В 1964 році він запропонував абсолютно нову концепцію традиційної медицини, у якій хвороба сприймається не як набір симптомів, а як порушення системи людського організму.
Джордж Гудхарт виявив взаємозв’язок перенапруги (слабкості) у м’язі та фактора, здатного його посилити і довів, що будь-яке порушення у системі організму людини відображається на тонусі його м’язів.
У організмі кожен м’яз пов’язан з тим чи іншим внутрішнім органом, хребцем, суглобом, меридіаном тощо. Якщо м’язи мають нормальний тонус, можна говорити, що внутрішні органи та опорно-руховий апарат функціонують нормально. А якщо виявляється перенапруга або знижений тонус м’яза, це свідчить про розвиток патології.
Цілі Прикладної Кінезіології:
- оцінка відновлення та розширення меж адаптації
- оцінка та відновлення балансу «тріади здоров’я» – структурних, хімічних та психоемоційних факторів
Поняття здоров’я у Прикладній Кінезіології
Здоров’я – це здатність організму адаптуватися (пристосовуватися) до змін умов навколишнього та внутрішнього середовища (фізичного, хімічного, емоційного, інформаційного та енергетичного навантаження).
Людський організм, з погляду ПК, розглядається як система, що самовідновлюється, в основі якої лежать адаптаційні механізми. Саме зниження адаптації веде до тих чи інших порушень, які виявляються у вигляді болю, дискомфорту, зниження активності та багатьох інших проявів.
В основу ПК закладено баланс структурних, хімічних та психоемоційних факторів. Його ще називають “тріадою здоров’я”. Більше того, ці фактори взаємопов’язані між собою та мають великий вплив один на одного.
- Структурні фактори – це хребці, кістки, мембрани, фасції, м’язи, внутрішні органи
- Хімічні фактори більше відносяться до клінічної медицини – інфекції, вітамінно-мінеральний дисбаланс, дефіцит жирних кислот, амінокислот, нейротрансмітерів, інтоксикація організму та ін.
- Психоемоційний фактор – емоції.
Лікар-кінезіолог досліджує всі три сторони здоров’я і свої зусилля спрямовує на основну причину проблеми.
З позиції Прикладної Кінезіології організм людини може бути у трьох станах:
- Адаптація – здатність організму пристосовуватися до змін навколишнього та внутрішнього середовища.
- Компенсація – стан організму за умов відшкодування втраченої функції тій чи іншій ушкодженої структури, за допомогою компенсаторних зусиль іншої структури. Компенсація ліквідує наслідки ушкоджень.
- Декомпенсація – стан організму, в якому відбувається порушення нормального функціонування, що настає внаслідок вичерпання можливостей компенсаторних механізмів.
Відмінні риси Прикладної Кінезіології:
- поєднання найдавніших та сучасних знань та методів лікування
- наявність своїх унікальних методів діагностики
- можливість спостерігати за функціонуванням будь-якого внутрішнього органу, за біохімічними реакціями на будь-якому рівні – аж до клітини та її структур, та скоригувати їх роботу
- вивчення функціональних зв’язків всього організму
- дозволяє виявити безсимптомні процеси та прогнозувати розвиток захворювань, а також запобігати їм
- ставлення до поняття здоров’я як до здатності адаптуватися (Прикладна Кінезіологія дозволяє протестувати та визначити в якому з трьох станів перебуває людина – адаптація, компенсація, декомпенсація)
- оцінка, відновлення та розширення меж адаптації
- оцінка пацієнта під навантаженням та у русі – тонічний мітотичний рефлекс
- пошук першопричини дисфункції найкоротшим шляхом, що дозволяє обійтися без численних аналізів та досліджень
- визначення найбільш підходящої схеми лікування порушення за допомогою методик класичної та/або традиційної медицини
- холістичний підхід як у діагностиці, так і в лікуванні.
Методи Прикладної Кінезіології
- Візуальна діагностика – метод оцінки оптимальності статики та руху опорно-рухового апарату людини
- Провокація – метод, що характеризується одномоментним впливом на організм людини шляхом змін умов навколишнього та внутрішнього середовища.
- Терапевтична локалізація – метод, що характеризується дотиком руки пацієнта до проблемної зони, у результаті досліджуваний м’яз змінює свій тонус на протилежний.
- Мануально-м’язове тестування – оцінка зміни тонічного мітотичного рефлексу як універсальної реакції організму на наявність хімічного, механічного або психоемоційного впливу на рівні структур, асоційованих з м’язом, що тестується: фасції, зв’язка, суглоб, хребець, орган, шов, зуб.
Кінезіологія – це безпечне усунення:
- болі різного походження
- захворювань нервової системи
- захворювань суглобів та хребта
- сколіозів, грижі міжхребцевих дисків, протрузії
- головного болю, мігрені, гіпертонії та гіпотонії
- наслідків травм черепа та кінцівок
- захворювань внутрішніх органів (ЖКТ, набряки та застійні явища, захворювання сечостатевої системи)
- астми та алергії
- ендокринних захворювань
- гінекологічних порушень (репродуктивної системи)
- випадіння волосся (алопеції)
- дерматологічних захворювань
- зайвої ваги
- підготовка до вагітності та пологів
- психосоматики (фобії, страхи, порушення сну, сонливість)
- психологічних проблем (стрес, занепад сил, травмуючі ситуації)
- гіперактивність та поведінкові порушення у дітей
Без ліків та ін’єкцій!
Якщо Ви зневірилися вирішити ці проблеми, то Прикладна Кінезіологія допоможе Вам у цьому!
У центрі мануальної терапії MEDIC HAIR приймає сертифікований лікар-кінезіолог Член Асоціації УАПК Громович Катерина Володимирівна.